Блог Федун Галини Павлівни

Вебінар «Барви слова у єднанні з акустикою живопису як інструмент всебічного розвитку особистості»

На вебінарі «Барви слова у єднанні з акустикою живопису як інструмент всебічного розвитку особистості» Леся Сич презентує вам власну скарбничку шедеврів живопису, яку постійно використовує на практиці.
Родзинки, якими поділиться ведуча, допоможуть підсилити вам власні уроки та зробити їх ще цікавішими!
Вебінар відбудеться 9 листопада о 19.00
 

Детальна інформація за покликанням: https://room.etutorium.com/…/022e15225c2641436d785b9d5c2641…

Реклама

Акварелі Тамари Удіної» – на виставці в музеї Богдана Лепкого

Читать далее

7 цікавих фактів про художника-жебрака, пам’ятник якому є у Львов

7DXaGP8y_-M-702x459

Картини Епіфанія Дровняка порівнюють з найкращими зразками українського примітивізму. Його біографія – готовий сценарій для кінофільму: позашлюбний син покоївки, напівбожевільний, що не вмів розмовляти до 16 років. Кілька цікавих фактів з біографії художника, пам’ятник якому стоїть у Львові поблизу Домініканського собору.

 

Epifanij-Drovnyak

 

Здавалось би, Епіфаній Дровняк приречений на долю волоцюги. А от і ні. Саме він має персональні виставки у Парижі, Нью-Йорку та Лондоні, а загалом мистецтвознавці нарахують 40 тисяч його картин.

1. Перший пензель художник виготовив сам – зі щітки для гоління, коли працював прибиральником у перукарні. Полотен чи дорогих олійних фарб не любив. Малював шкільною акварелькою на аркушах паперу, шматках картону чи обкладинках зошитів. Замість того, щоб змочувати пензель у воді, слинив його язиком. Поруч неодмінно стояла табличка «Просив би шановне панство про допомогу й підтримку для бідного каліки, хто чим може!». Хтось кидав декілька монет, віддячував картиною. Їх, щоправда, зазвичай викидали або використовували для розпалення дров. Так би могло тривати вічно, але доля підготувала сюрприз. Якось перед ним зупинився відомий польський художник, який розгледів у дитячих малюнках українця – шедеври наївного живопису.

2. Уже за деякий час роботи невідомого лемка, що навіть не знав свого прізвища, опиняються в галереї Парижа. Його ім’я все частіше можна побачити в пресі, почути в розмовах на богемних виставках. А от удома він і далі просто дивакуватий жебрак.

3. Після Другої світової війни його звинуватили у співпраці з УПА. Начебто Епіфаній намалював повстанцям карту свого містечка. А в 1947 році, як і тисячі етнічних українців художник став жертвою операції «Вісла». Його вивезли якомога далі від українського кордону. Куди саме, так ніколи й не сказав, але на картинах з’явилось море. Він подолав понад 700 кілометрів і таки повернувся до свого рідного міста Криниця. При тому пішки. І так тричі. Опісля не чіпали. Тим більше, що слава про геніального українця дійшла нарешті й до польської влади.

4. Мешканці ніяк не могли повірити, що до їхнього дивака приїжджають галеристи і благають продати хоч декілька картин. Забирають з-під пензля ще мокрі аркуші. Роботи Епіфанія об’їхали мало не всі європейські столиці.

5. У своїх творчих пошуках художник керувався християнською філософією. Біблійна тема – одна з провідних у його малярстві (зокрема, серія «Молитовник»). Багатою є його спадщина й світської теми: він розгорнув перед глядачами сотні картин, які розповідають про життя українських лемків та їхньої батьківщини – Лемківщини.

6. У 1962 році художнику потрібна була закордонна віза. Поляки вирішили скористатися моментом й переписати національність Епіфанія, а заодно додали прізвище Криницький. Мав він принаймні 17 імен, під якими фігурував у мистецтвознавчих книжках цілого світу. Наприклад: «Никифор з Криниці» , «Никифор Криницький», «Ян Криницький», «Матейко з Криниці», «Мастер з Криниці», «Лемко Никифор». Так би й увійшов в історію дивакуватий митець як поляк, якби лемки не розкопали в церковній книзі справжнє ім’я митця – Епіфаній Дровняк. До речі, під кінець життя вічний жебрак назбирав 300 тисяч злотих

7. Картини Епіфанія Дровняка порівнюють з найкращими зразками українського примітивізму XVI—XIX ст. — безіменними авторами «Козака Мамая», ікон і побутових портретів, малюнків на склі та дереворізів; його прізвище стоїть поряд з іменами К. Білокур, Н. Піросманашвілі, М. Приймаченко, А.Руссо. Його твори, написані під відчутним впливом українського народного мистецтва, вирізняються декоративною виразністю малюнка, тонким відчуттям колориту, контрастністю кольорів, ритмічністю. Дровняк ніколи не бував у мегаполісах, не літав аеропланами, проте на його картинах постають величні хмарочоси, цілі міста зображені з висоти пташиного лету;  «проектував» квітучі міські квартали, перетворюючи похмурі сірі будівлі на розкішні букети з рослин та квітів.

Джерело: 24tv.uawikipedia.orgаrtslooker.comhttp://tvoemisto.tv

Читать далее

Календарне планування уроків «Мистецтва» для 1 класу за підручником Т.Є.Рубля, Т. Л. Щеглова, І. Л. Мед

Дата уроку Тема уроку
1. Мистецтво навколо нас. Види мистецтва. Звуки шуму, звуки музики.
2. Мистецтво навколо нас. Виражальні засоби мистецтва.
3. Різнобарвний світ. Кольори веселки. Пісня  Н.Май «Веселка»
4. Різнобарвний світ. Хроматичі, ахроматичні кольори. Зображення веселки. Слухання А. Вівальді «Гроза», Е. Гріг «Метелик».
5. Кольорова музика. Основні та похідні кольори.  Пісня Л. Некрасової, Л. Левіна «Що нам осінь принесе?»
6. Кольорова музик. Предметні кольори. Малюнок «Дари осені». Слухання П. Чайковський «Осіння пісня»
7. Де живуть веселі нотки. Поспівка В.Верховинці «Диби, диби». Інструменти для малювання. Види ліній.
8. Де живуть веселі нотки. Укр. народна пісня «Ой, єсть в лісі калина». Ноти.
9. Зображення плямою – силует. Ритм.  Пісня Р.Рождерса «До, ре, мі»
10. Зображення плямою – силует. Слухання Ф. Шуман «Сміливий вершник» і «Веселий селянин».
11. На лісовій галявині. Ліплення з пластиліну грибів та яблук.  Слухання К. Дебюссі «Місячне сяйво».
12. На лісовій галявині. «Пісня лисички» М. Лисенко. Ритмічні схеми.
13. Природне розмаїття. Пейзаж. Теплі та холодні кольори. Слухання П. Чайковський «Пісня жайворонка».
14. Природне розмаїття. Малюнок у теплих (холодних) тонах. Високі та низькі звуки. Слухання П. Чайковський «Баба Яга».
15. Краса осіннього листя. Музична вистава «Ходить гарбуз по городу»
16. Краса осіннього листя. «Осінь»  А. Вівальді. Створення аплікації.
17. Пісенні візерунки. Види пісень. Орнамент. Створення орнаменту.
18. Як створюється краса. Композитори, слухачі та виконавці музичних творів. Укр.народна пісня «Веселі гусі».
19. Як створюється краса.  «Ранок» Едвард Гріг. Малювання аквареллю «Похмурий/сонячний день».
20. Настрій у мистецтві Різнивиди танців.  Танець «Гопак».
21. Настрій у мистецтві «Вальс квітів» П. Чайковського. Малюнок «Танок осіннього листя/сніжинок».
22. Парад моїх улюбленців. Марш. «Запорізький марш» Є. Адамцевича,  «Ляльковий марш» І. Парфенова. Пісня «Гарний танець гопачок» (Л. Компанієць)
23. Парад моїх улюбленців. Пісня «Гарний танець гопачок» (Л. Компанієць). Ліплення з пластиліну дитячих іграшок.
24. Світ наповнений прикрасами. Темп у музиці.  Слухання  Ф. Шумана «Дід Мороз» і К. Сен-Санса «Лебідь». Малюнок «Червона калина».
25. У світі порівнянь. Тембр. М. Глінка «Полька», М. Скорик «Мелодія».  Розучування пісні «Морозець».
26. У світі порівнянь.  У світі порівнянь. Малюнок «Транспорт»
27. Новорічні свята.  Колядки. Пісня «Старий рік минає»
28. Новорічні свята. Щедрівки. Українська народна пісня «Щедрик». Малюнок «Новорічне місто»
29. Готуємось до Нового року. Виготовлення прикрас на ялинку. Слухання щедрівки «Ой сивая, тая зозуленька».
30. Зимові сни. Поспівка «Ой Метелиця-зима».  Слухання П. Чайковський «Грудень»

Читать далее

Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу у 2018-2019 н.р.

Без названияПредмети художньо-естетичного циклу в школі спрямовані на розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів, формування їх художньо-образного, асоціативного, критичного мислення; створення сприятливих умов для продукування креативних ідей, реалізацію власних творчих потреб у художній діяльності та пізнанні. Водночас, через образний зміст творів мистецтва, відкриваються широкі можливості ефективно впливати на формування патріотизму, моралі та інших загальнолюдських     цінностей.

У 2018/2019 навчальному році загальну мистецьку освіту в основній школі учні опановуватимуть за програмою для загальноосвітніх навчальних закладів “Мистецтво. 5-9 класи” (авт. Л. Масол та ін.) (оновлена), затвердженою наказом МОН України від 07.06.2017 № 804 “Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів”, яка реалізується за рахунок годин, визначених типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня (наказ МОН від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказами МОН від 29.05.2014 № 664, від 12.12.2014 № 1465, від 07.08.2015  №855). Вона вміщує три блоки: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» або інтегрований курс «Мистецтво». Цілісна структура програми передбачає наскрізну тематику та логіку побудови змісту за роками навчання від 5 до 9 класу. Читать далее

Мистецтво створюється вибраними, а належить мільйонам

25498212_329381550798942_4715307013131589081_n

Людське життя безцінний Божий дар! Лише з роками, що летять, наче швидкокрилі птахи, усвідомлюєш цю просту істину; вчишся цінувати кожну хвилину, переосмислюєш свої слова або вчинки. А як інколи хотілося б повернути час назад, проте, вороття у минуле немає. Тому вчишся жити сьогоднішнім днем і мрієш  про щасливе завтра. Читать далее

«У МИСТЕЦТВІ НЕМАЄ ЗАКОНІВ, КОЖЕН МИТЕЦЬ ТВОРИТЬ ЇХ САМ»!

 Є постаті, які викликають подив, захоплення, інтерес. Серед них цікава, творча і неординарна особистість – Микола Солонер. Молодий, проте уже знаний і досвідчений скульптор. На жаль, творить свої шедеври у далекій Англії, проте не забуває про Україну, рідне місто Тернопіль…Цікава зустріч (1).jpg

Навчався в Челсі та у Кенсінгтонському коледжі мистецтв – на відділенні скульптури. Його твори експонувалися у багатьох знаних музеях та галереях Англії, зокрема, у Музеї Вікторії та Альберта, в галереї Opera Gallerry в Лондоні. Схвально прийняли твори М.Солонера і у Національній Академії мистецтв України в Києві. Вдруге тернополяни знайомилися з новою експозицією творів пана Миколи у краєзнавчому музеї, по що розповів на сторінках «Вільного життя» фотохудожник Василь Бурма «Скульптурний дивосвіт Миколи Солонера» («ВЖ», 24 червня 2015 року в рубриці «Світ нашої духовності»). Читать далее